Адаптація в біології — анатомічна структура, фізіологічний процес, або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму. Термін «адаптація» також інколи використовується як синонім природного відбору, але більшість біологів не схвалюють такого використання.

         Ефект адаптації може бути показаний протягом геологічного проміжку часу, або протягом життя одного індивіда чи групи.

         Організми, що адаптовані до свого оточуючого середовища, здатні до наступних дій:
Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;
Пристосовуватись до фізичних характеристик оточуючого середовища, таких як температура, освітленість та вологість;
Захищатись від природніх ворогів;
Розмножуватись;
Реагувати на зміни оточуючого середовища.

         Адаптації — це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної адаптації називається акліматизацією.

Види

        Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

         Структурні адаптації — це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів.

         Адаптації поведінки — це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

         Фізіологічні адаптації — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси — секрецію отрути, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. ін

Підвиди

 Маладаптація

        Можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою «маладаптація», і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей в таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

Акліматизація

        Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією. Адаптація виникає та стабілізується протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і звичайно пов'язана з набагато менш критичними впливами оточуючого середовища.

Наслідки

         Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін «вимирання» в контексті адаптації означає, що доля організмів, що гинуть протягом деякого проміжку часу, постійно перевищує долю організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.

Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища.

           В історії нашої планети (з дня її формування і до теперішнього часу) безперервно відбувалися і відбуваються грандіозні процеси планетарного масштабу, що перетворюють лик Землі. З появою могутнього фактора - людського розуму - розпочався якісно новий етап в еволюції органічного світу. Завдяки глобальному характеру взаємодії людини з навколишнім середовищем він стає найбільшою геологічною силою.

            Виробнича діяльність людини впливає не тільки на напрям еволюції біосфери, але визначає і власну біологічну еволюцію.

            Людина, як і інші види живих організмів, здатний адаптуватися, тобто пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Адаптацію людини до нових природних і виробничих умов можна охарактеризувати як сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, необхідних для стійкого існування організму в конкретній екологічному середовищі.

             Життя кожної людини можна розглядати як постійну адаптацію, але наші здібності до цього мають певні межі. Також і здатність відновлювати свої фізичні і душевні сили для людини не нескінченна.

             В даний час значна частина хвороб людини пов'язані з погіршенням екологічної обстановки в нашому середовищі проживання: забрудненнями атмосфери, води та грунту, недоброякісними продуктами харчування, зростанням шуму.

            Пристосовуючись до несприятливих екологічних умов, організм людини відчуває стан напруга, стомлення. Напруга - мобілізація всіх механізмів, що забезпечують певну діяльність організму людини

            При стомленні здорової людини може відбуватися перерозподіл можливих резервних функцій організму, і після відпочинку знову з'являться сили. Люди здатні переносити найсуворіші природні умови протягом відносного тривалого часу. Однак людина, що не звик до цих умов, що потрапляє в них вперше, опиняється в значно меншому ступені пристосованим до життя в незнайомому середовищі, ніж її постійні мешканці.

           Здатність адаптуватися до нових умов у різних людей не однакова. Так, у багатьох людей при далеких авіаперельотах з швидким перетином декількох часових поясів, а також при змінній роботі виникають такі несприятливі симптоми, як порушення сну, падає працездатність. Інші ж адаптуються швидко.

           Серед людей можна виділити два крайніх адаптивних типу людини. Перший з них - спринтер, що характеризується високою стійкістю до впливу короткочасних екстремальних факторів і поганий переносимостью тривалих навантажень. Зворотний тип - стаєр. Цікаво, що в північних регіонах країни серед населення переважають люди типу "стаєр", що стало, мабуть, результатом тривалих процесів формування популяції, адаптованої до місцевих умов.
 
           Вивчення адаптивних можливостей людини та розробка відповідних рекомендацій має в даний час важливе практичної значення.

  Висновок.

         Проблема екології - одна з найактуальніших у наш час, і хочеться вірити, що наші нащадки не будуть так схильні до негативних факторів навколишнього середовища, як в даний час. Проте людство до сих пір не усвідомлює важливості й глобальності тієї проблеми, яка стоїть перед ним щодо захисту екології. У всьому світі люди прагнуть до максимального зменшення забруднення навколишнього середовища, також і в Російській Федерації прийнятий, наприклад, кримінальний кодекс, один із розділів якого присвячена встановленню покарання за екологічні злочини. Але, звичайно, не всі шляхи до подолання даної проблеми вирішені і нам варто самостійно дбати про навколишнє середовище і підтримувати той природний баланс, у якому людина здатна нормально існувати.

            Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумна). Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезна могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування. Тепер всім зрозуміло, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини. Всебічне вивчення взаємин людини з навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, а й фізичне, психічне і соціальне благополуччя. Здоров'я - це капітал, даний нам не тільки природою від народження, але і тими умовами, в яких ми живемо.