Пятница, 29.03.2024, 10:55:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ShpargalokNet

Каталог файлов

Главная » Файлы » Биология

Традиційне харчування українців
04.03.2011, 6:09:13

Традиційне харчування українців

 

Їжа є важливою складовою матеріальної культури народу, вона найдовше зберігає стійкість етнічної специфіки. Що ж таке система харчування? Вона окреслена сукупністю певних ознак, які характеризують традиційно-побутову культуру етносу, сюди відноситься: раціон харчування (відповідає конкретним географічним умовам), набір харчових продуктів і, відповідно, типи страв, харчові обмеження і заборони й навпаки - харчові переваги, правила звичаєвої та ритуальної поведінки, повсякденна і ритуальна їжа.

            
            Сучасні дослідження показали, що споживання надмірно гарячих перших страв, чаю, а останніми роками й кави, сприяє виникненню захворювань системи травлення, навіть онкологічних хвороб. Загальновідома любов українців до гарячого борщу чи рибацької юшки "з вогню". Кубинці ж навпаки не споживають занадто гарячої їжі та напоїв, тому, може, і живуть довше за нас, росіян, угорців та інших народів. На противагу гарячій їжі, споживання морозива не є дитячою забавкою. Це
дуже корисний продукт, який стимулює вироблення в організмі серотоніну.
 
            Стосовно української кухні, можна з упевненістю сказати, що вона дієтична, корисна і смачна. Якщо порівняти її з традиційною кухнею болгар, вірмен та хорватів, одразу помітимо, що це різні кухні. У цих народів головними є м’ясні страви, салати, міцно приправлені перцем та іншими гострими спеціями, а для української кухні такий склад не характерний і наша людина довго на тому раціоні не прохарчується.
 
            Прикро, що не збереглося давніх систем харчування наших пращурів, а
літописні повідомлення про харчування стосуються середньовіччя.
Найдавнішою в світі системою збереження здоров’я є давньоіндійська,
написана ще на санскриті – це "Аюрведа". 
 

         Етапи формування української національної кухні

         Українська національна кухня склалася досить пізно, в основному - до середини XVIII ст., а остаточно - до початку XIX ст. До тієї пори її важко було відрізнити від польської і білоруської кухонь. Це зумовлено тривалістю і складністю процесу формування української нації й української держави. Після монголо-татарської навали на Київську Русь Україна пережила агресію литовських, угорських, польських феодалів, у результаті чого різні частини території її входили до складу різних держав (Литви, Польщі, Угорщини, Румунії).

         Оскільки окремі українські території були довгий час роз'єднані, загальноукраїнська кухня створювалася вкрай повільно, лише після об'єднання українського народу. У XVII ст. до складу Росії ввійшли Лівобережна Україна, Київ, наприкінці XVIII ст. - Правобережна Україна. З кінця XVIII ст. південна частина України - Причорномор'я і Новоросія - стали заселятися вихідцями з південних губерній Росії, що асимілювали з корінним населенням.

         У національну українську кухню не ввійшли традиції давньоруської кухні, зв'язок з якими було втрачено після монголо-татарської навали. Це відрізняє українську кухню від російської і білоруської, де древні традиції, хоча і видозмінювалися, але, проте, зберігалися протягом багатьох століть. Разом з тим українська кухня сприйняла деякі технологічні прийоми не тільки німецької й угорської кухні, але і татарської і турецький, по-своєму частково видозмінивши їх. Так, обсмажування продуктів у перегрітій олії, властива тюркським кухням, було перетворено в українське "смаження".

Характер харчування кожного народу залежить від напрямку розвитку його сільського господарства, основних і допоміжних промислів населення, а також природно-кліматичних, географічних умов. Чим жили, що вирощували, пасли, збирали і ловили наші предки? Здавна більшість посівної площі займало жито, значно менше – пшениця, решту площі займали ячмінь, овес, просо, гречка, льон; з бобових представлені фасоля і горох, сонях вирощували дітям. Традиційне городництво представлене картоплею, капустою, цибулею, часником, морквою, столовим буряком, щавлем, огірками, редькою, гарбузами, маком, а от помідори з’явилися тільки у 20-х роках ХХ сторіччя, кабачки і турнепс прийшли після війни, солодкий і гіркий стручковий перець – після «радіації». З приправ відомі кріп, петрушка, хрін і гірчиця. З олійних найбільше вирощували льон і коноплі, менш відомі кольза і ріпак. Лише зазначу, що в кожній господі обов’язковою  рослиною була калина. Велику роль відігравало тваринництво. Утримували корів, коней, свиней, волів, вівців. Серед птахів перше місце займали кури, за ним йшли качки, гуси та індики. Унікальні геокліматичні Характерною ознакою північних сіл було збирання грибів, що майже невідоме для південних сіл, де лісів менше. Харчування  умовно можна розділити на страви з продуктів рослинного походження, на страви з молокопродуктів і м’ясні. Обробка і заготівля харчової сировини і продуктів носили традиційний характер. Зараз набуває популярності думка, що слов’яни і українці були вегетаріанцями. Думка цікава але заслуговує на критичне ставлення. Якщо поглянути на історичний розвиток господарства, то така думка втратить своє підґрунтя. М’ясо українці в їжу використовували але не так часто як у наш час.  Хліб завжди ставили на стіл першим, а забирали останнім. Різноманітними були страви з тіста: балабушки, варениці, вареники, галушки, калачі, локшина, пироги.

У переліку страв з зернових на першому місці знаходяться каші. Їх як і борщ варили щодня. Для приготування використовували житню, гречану, пшоняну, ячну, рідше пшеничну крупу. Каші змащували салом, лляним сім’ям, молоком, медом. Популярним був і куліш. Говорячи про овочеві страви не можна  не сказати про борщ. Доведено.  Серед інших перших страв відомі капустяник, розсольник, супи з картоплею і різними крупами. Популярною їжею була квасоля, робили «голуби», вироби з картоплі, гриби.

         Спираючись на віковий кулінарний народний досвід, сучасні кухарі винаходять нові страви, що відрізняються вишуканістю смаків і форм, використовуючи, а не перекреслюючи традиційні. Вироблена віками смакова культура настільки стабільна, що навіть запозичені в інших народів страви завжди пристосовувалися до стереотипів місцевого харчування, перероблялися і по-своєму вдосконалювалися. Серед слов'янських кухонь українська користується широкою популярністю. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі блюда української кухні, наприклад борщі і вареники, ввійшли в меню міжнародної кухні.

Аналіз традиційного національного харчування, повернення сучасній українській кухні забутих, відкинутих через надмірне захоплення новими сільськогосподарськими культурами та новітніми харчовими технологіями і винаходами (наприклад, чіпси) корисних рослин з природного довкілля буде, безсумнівно, безпосередньо сприяти покрашенню здоров'я українців, а опосередковано – українцям – українську свідомість.

Кожна українська сім’я вважала за честь зберегти свої традиції, щодо харчування.  Але всі забувають про історичний досвід,корисність та неповторний смак української кухні. Ми повинні зрозуміти, що втрачаючи свою самобутню культуру, у чому б вона не мала свій прояв, ми втрачаємо самих себе, свої традиції, своє коріння.

 

        

 

Категория: Биология | Добавил: Cherry
Просмотров: 5516 | Загрузок: 0 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
География [6]
Биология [26]
Математика [4]
Химия [6]
Физика [12]
Литература [45]
Зарубежная,украинская
История [4]
История Украины и Всемирная история
Художня культура [5]
10 клас
Правознавство [3]
Українська мова [5]
Людина і суспільство [4]
Наш проект (11 класс) [5]
Дизайн помещения
Поиск
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 515
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0