Чорне море      

Моря України – це великі природні комплекси, що мають свої специфічні природні умови та природні ресурси.

         Чорне море є внутрішнім і належить до басейну Атлантичного океану. Воно з’єднане з Середземним морем через протоки Босфор і Дарданелли. Чорне море омиває південні береги України, площа його поверхні становить близько 422 тис. км ².

         За геологічною будовою дна Чорне море є морем рухомих зон. Його улоговина утворилася після альпійського горотворення. Північна частина дна лежить на затопленій частині Східноєвропейської платформи, тому тут сформувався широкий шельф. Максимальна глибина – у південній частині моря становить 2245 м.  У шельфовій зоні відкриті родовища природного газу та нафти.

         Чорне море розташоване у межах двох кліматичних поясів. Північно-західна його частина – континентальній області помірного поясу. Тут переважає суха погода упродовж року зі спекотним літом і холодною зимою. Ця частина моря в окремі роки може вкриватися кригою. Більша частина Чорного моря розташовується в середземноморській області субтропічного поясу.

         Органічний світ Чорного моря порівняно бідний та одноманітний внаслідок наявності сірководню та значної віддаленості від океану. У морі відомо більш, як 180  видів риб: кефаль, тунець, скумбрія, ставрида, акула-катран. Більшість риб мають промислове значення. Із ссавців у морі живуть такі види дельфінів: білобочка, афаліна, азовка. У мілководній північно-західній частині моря існує скупчення водоростей філофори, з яких виготовляють речовину агар-агар.

         В останні роки загострюються екологічні проблеми Чорного моря. Вода сильно забруднюється стічними водами курортної зони через річковий стік, морським транспортом. Крім того, різко скоротилося надходження прісної води річок у зв’язку з її використанням для зрошення. Це, в свою чергу, збільшує солоність води і спричиняє підняття сірководню ближче до поверхні.

                        Азовське море 

        Азовське море є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Воно з’єднане з Чорним морем вузькою й мілкою Керченською протокою. Море омиває південно-східні береги України. Його площа становить 39 тис. км ². За будовою дна  Азовське море є платформним. Воно лежить на затоплених ділянках Скіфської та Східноєвропейської платформ. Дно моря сейсмічно стійке, в осадовому чохлі платформ знайдені родовища природного газу, нафти, осадових залізних руд. Азовське море є най мілкішим морем світу: його середня глибина становить 7,4м , а найбільша 15м. Уздовж берега є піщані коси. Найбільша з них – Арабатська стрілка, що відокремлює мілководну затоку Сиваш.

         Азовське море розміщене в межах континентальної області помірного кліматичного поясу, для якого притаманна суха погода з досить значними річними амплітудами коливань температури. Середня січнева температура повітря над морем становить -1…-6С, середня липнева - +22…+24°С.  У суворі зими море замерзає, а шар криги становить 80-90 см.

         Органічний світ Азовського моря є досить одноманітним. У морі існує близько 400 видів тварин. Але ще не так давно воно було надзвичайно продуктивним і давало дуже багато риби. Колись серед риб переважали осетрові: осетер, білуга, севрюга. Тепер їхнє місце витіснили менш вибагливі до умов існування види. З риб відомі судак, лящ, кефаль, камбала. Є в морі і один вид дельфінів – азовка; багато рачків, молюсків, водоростей.

         В останні десятиріччя тут загострилися екологічні проблеми. У зв’язку із скороченнями стоку річок і зростанням підтоку чорноморської води через Керченську протоку зросла солоність азовської води. Через це море перестало замерзати, що змінило умови існування промислово цінних риб, кількість яких скоротилася. Разом з чорноморською водою прийшли й медузи, що знищують мальків риб та планктон. Вода моря зазнає також великого забруднення морським транспортом, стоками з материка. Розв’язати проблеми, що постали,  можна шляхом здійснення комплексу природоохоронних заходів.