Після атомно-молекулярного вчення найбільшим відкриттям у хімії стало відкриття Д.І. Менделєєвим у 1869р періодичного закону. На той час були відомості про існування 63 хімічних елементів. Розташувавши відомі хімічні елементи у порядку зростання їх атомної маси, порівнявши форми і властивості їх сполук, учений відкрив періодичний закон.

         З часу відкриття періодичного закону й до наших днів – це основний закон хімії. На відміну від багатьох законів фізики, цей закон – унікальний – він не має кількісного вираження, тобто не існує формул для обчислення на основі цього закону.

         Д.І. Менделєєв сформулював періодичний закон так: властивості простих тіл, а також форми і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів.

         Д.І. Менделєєв склав також таблицю – періодичну систему елементів.

         Це графічне відображення періодичного закону. На основі періодичного закону і періодичної системи вчений зробив логічні висновки, а саме: передбачив існування нових, невідомих на той час елементів. Так, властивості трьох з таких елементів Д.І. Менделєєв детально описав і дав їм умовні назви – екабор, екаалюміній, екасиліцій.

         Після відкриття ці елементи відповідно назвали – Галій, Скандій, Германій.

         Властивості кожного елемента Д.І. Менделєєв визначав, виходячи з властивостей атомоаналогів. Цим терміном учений називав елементи, що стоять навколо даного елемента.

         Сучасна періодична система містить 110 хімічних елементів. Нині практичне використання знайшли чотири форми таблиць: коротка, напівдовга, довгоперіодична і драбинчаста (пірамідальна). Найпоширеніші з них – коротка і довга періодична форми таблиць.

         Хімічні елементи в періодичній системі об’єднані у сім періодів і вісім груп.

         Період – це горизонтальний ряд хімічних елементів, що починається лужним металом і закінчується інертним газом. Перший- третій  періоди називаються малими, так як утворені одним рядом елементів, четвертий – сьомий – великими, бо утворені двома рядами хімічних елементів.   

                                      Значення періодичного закону

        З відкриттям періодичного закону хімія перестала бути описовою наукою. Завдяки закону було передбачено існування ще не відкритих  елементів, описано властивості цих елементів і їх сполук.

         На основі закону Д. І. Менделєєва були заповнені всі «вільні клітини» від елемента з Z =1 до Z=92, деякі були добуті штучно. Закон є орієнтиром для відкриття або штучного створення нових хімічних елементів.

         Періодичний закон дозволив уточнити атомні маси елементів. Атомні маси 20 хімічних елементів Д. І. Менделєєв виправив особисто. Разом з виправленням атомної маси була уточнена також валентність деяких з них.

         Періодична система відображає діалектичну природу розвитку хімічних елементів, у якій проявляється закон переходу кількості в якість. Зі збільшенням величини заряду ядра атома в межах одного періоду змінюються властивості елементів від металічних до неметалічних.

         Закономірності періодичної зміни властивостей елементів використовуються в хімії, геології, космохімії, ядерній хімії, різноманітних технологіях зі створення нових полімерних і напівпровідникових матеріалів, жаростійких сплавів, речовин із заданими властивостями тощо.