|
Силікатна кислота
Силікатна кислота H2SiO3 - сполука кремнію, назву якої утворено він латинської назви елемента Silicium.
Силікатна кислота дуже слабка. Вона слабкіша навіть за карбонатну кислоту.
Силікатну кислоту можна одержати дією будь-якої кислоти на розчини силікату
калію або натрію, наприклад:
- Na2SiO3 + 2HCl = H2SiO3↓ +
2NaCl
При цьому вона виділяється у вигляді білого драглистого осаду, який містить
значну кількість води. У воді H2SiO3 нерозчинна, але у
подрібненому стані має властивість утворювати колоїдний
розчин. При нагріванні силікатна кислота поступово зневоднюється, а при
прожарюванні повністю втрачає воду і перетворюється на силікатний ангідрид SiO2.
Взагалі силікатних кислот існує багато. Їх формули заведено записувати як
сполуки силікатного ангідриду з водою, зв'язуючи формули крапкою. Наприклад,
формулу метасилікатної кислоти H2SiO3 записують
так: SiO2 • H2O. Формулу ортосилікатної кислоти H2SiO4
записують: SiO2 • 2H2O.
Крім мета- і ортосилікатної кислоти існує багато так званих полісилікатних
кислот, в молекулах яких міститься більше одної молекули силікатного
ангідриду. Їх позначають такою загальною формулою: (SiO2)n
• (H2O)m. Наприклад,
- H2Si2O5, або 2SiO2•H2O;
- H4Si3O8, або 3SiO2•2H2O;
- H2Si4O9, або 4SiO2•H2O
і т. д.
Солі силікатної кислоти називають силікатами, а полісилікатних - полісилікатами. Їх зазвичай зображують
формулами окремих оксидів, що входять до складу полісилікату, зв'язуючи формули оксидів крапками в
єдину формулу полісилікату:
Силікати
Силікати — солі силікатної кислоти — виявляють хімічні
властивості, типові для солей. У воді нерозчинні, виняток складають натрій
силікат
і калій силікат
. Їх називають ще розчинним склом.
Застосування
силікатів. Розчинним склом просочують тканини, щоб запобігти їх загорянню.
Натрій силікат і калій силікат входять до складу вогнетривких замазок і
застосовуються для готування силікатного клею (розчину цих силікатів у воді).
Із природних матеріалів, що містять кремній, одержують скло, кераміку,
порцеляну, фаянс, цемент.
|