Головний герой твору М. Хвильового «Я (Романтика)»

Новела М. Хвильового «Я (Романтика)» — це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує су­перечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні.

Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. Хвильовий хотів цим під­креслити типовість цього образу для 20-х років XX століття. Головний герой «я» — керівник однієї з більшовицьких трійок, що вершать революційне «пра­восуддя», розстрілюючи сотні інакомислячих. Це революційний фанатик, який свідомо вбиває в собі все людяне, щоб стати «справжнім комунаром». Убивство революціонером-фанатиком своєї матері — це показ трагічної суперечності між мрією і дійсністю, це — антигуманний вчинок, який ніколи і ні за яких обста­вин не може бути виправданий чи зрозумілий. Засліплений мрією про загірну комуну, головний герой разом із іншими персонажами новели знищує все до­роге і близьке, все найцінніше в цьому світі — людей.

Герой відчуває, що стирається грань між добром і злом, між гуманізмом і фанатизмом. Герой усвідомлює і своє внутрішнє роздвоєння: «Я — чекіст, але я і людина». Як на мене, то я зрозуміла так, ніби М. Хвильовий хотів сказати нам, читачам, що чекісти — це нелюди, бо вони переступали через трупи, йдучи до недосяжних ідеалів. Але вірні соратники «чорного трибуналу» допомагають ліричному героєві позбутись вагань, і те, що герой вбиває свою матір, свідчить, що фанати революції перемогли.

М. Хвильовий, осмислюючи жорстокість революції і громадянської війни у своїх творах, усвідомив власну трагедію. А коли зрозумів, то зробив єдино мож­ливий для цієї безкомпромісної людини вибір — на відміну від своїх героїв, він спрямував маузер собі у скроню.

Але М. Хвильовий залишив нам свої твори, які мають символіку долі як митця, так і того часу. Безвихідь, блукання героя, втрата ним орієнтира, повто­ри «Я йшов в нікуди», «Я остаточно збився з ніг» — це моральна дезорієнтація не тільки головного героя, а й усього суспільства. Своїм твором М. Хвильовий наголошував, що це революція веде в нікуди, це вона збилася зі шляху спра­ведливості, людяності. Влада, яка сповідує насильство і смерть, приречена на загибель, — це стверджується твором «Я (Романтика)» М. Хвильового, його мо­тивами, образами, деталями і символами.