Частини мови — це слова,
що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними
категоріями, синтаксичними функціями і засобами словотвору. Частини мови за основним значенням і
граматичними формами поділяються на самостійні та службові. Окремою
частиною мови є вигуки та звуконаслідування, які виражають емоційну
реакцію мовця, спонукання. Вони не належать ні до повнозначних, ні до службових
слів. Числівник
- частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки?
котрий? Числівники за значенням поділяються на кількісні і
порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, не означено кількісні
і власне кількісні. Прикметник —
частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка?
яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Займенник
- частина мови, яка заміняє іменник у реченні. Указує на
предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який?
чий? скільки?.Особові займенники вказують на осіб, інших істот,
предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони).
Особові займенники змінюються за числами і відмінками. Доконаний
вид дієслова означає дію із вказівкою на її обмеженість у часі, на її
завершеність у минулому або в майбутньому, тобто дію, яка досягла своєї
внутрішньої межі, припиняється. Саме тому дієслова доконаного виду вживаються
лише у двох часових категоріях (минулому та майбутньому). На цій підставі формується основна
властивість дієслів доконаного виду. Недоконаний вид дієслова передає
значення внутрішньо необмеженої дії, яка може виявлятися як дія, що не встигла
ще реалізуватися (запалювати), як дія, що реалізується без усяких обмежень
(писати, їсти, рости), а також дія, що регулярно (постукувати, поблискувати)
або нерегулярно (приходити, бігати) повторюється і . Дієслова недоконаного виду мають форму теперішнього, минулого і майбутнього часу.
Іменник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?
Прийменник - це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою
формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від
інших слів у словосполученні. Разом з відмінковими
формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:
- час (без
п’яти хвилин, о десятій годині);
- простір (злетіти
у небо, доїхати до міста);
- причину (запізнився
через транспорт);
- мету (прийшов
на урок, зустрівся з однокласниками);
- спосіб дії
(сказати по правді, робити з задоволенням);
- порівняння
(більший за інших, найменший у класі);
- відношення
до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);
- предмет,
на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).
|
