Разом пишуться:

1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, уні­вер­маг; колгоспний, комсомольський.
Сюди належать і всі складноскорочені слова з першими частинами авіа-, авто-, біо-, зоо-, водо?, газо-, гідро-, електро-, мета-, метео-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фото- й подібні: стереосистема, газопостачання, ме­тео­слу­ж­ба, агрокомплекс.
2. Складні слова, першою частиною яких є кі­ль­кі­с­ний числівник (коли він не позначається цифрою): двобічний, трипроцентний, сі­м­де­ся­ти­річ­чя, трикутник, два­дця­ти­ше­с­ти­ти­ся­чний, двовладдя.
3. Складні іменники, утворені шляхом по­єд­нан­ня за допомогою сполучного звука двох або кількох основ: самокат, лісосплав, кра­с­но­пис, чорнозем, верболіз.
4. Складні іменники, утворені шляхом по­єд­нан­ня дієслова в 2-й особі однини наказового спо­со­бу з іменником: вернигора, горицвіт, пе­ре­ко­ти­по­ле.
5. Іменники, утворені шляхом поєднання трьох ібільше основ: веломотоспорт.
6. Складні прикметники, співвідносні з склад­ни­ми іменниками, що пишуться разом: елек­т­ро­си­ло­вий, самохідний.
7. Складні прикметники, утворені від спо­лу­чен­ня іменника та узгоджуваного з ним при­кме­т­ни­ка: народно-поетичний, первіснообщинний.
8. Складні прикметники з другою діє­слівною час­тиною: деревообробний.
9. Складні прикметники, у яких перша частина співвідноситься з прислівником: до­б­ро­зи­ч­ли­вий.
10. Складні прикметники, утворені з 2-х або ­кількох прикметників, якщо основне сми­с­ло­ве навантаження передається останнім при­кме­т­ни­ком: вузькодіалектний.
11. Складні прикметники, що виступають як на­у­ко­ві терміни: головоногі, грудочеревна (пе­ре­по­на), умовнорефлекторна (дія).

Через дефіс пишуться:

1. Повторення того самого слова з метою під­си­лен­ня його повного значення, зокрема, в діє­сло­вах для підсилення інтенсивності дії: пи­сав-писав, ходив-ходив; у прикметниках і при­слі­в­ни­ках для вираження великої міри, озна­ки: білий-білий, легенький-легенький, ба­га­то-багато, синьо-синьо, тихо-тихо.
2. Поєднання синонімічних слів: гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо; ан­то­ні­мі­ч­них слів: більш-менш, видимо-не­ви­ди­мо; близьких за значенням слів, що пе­ре­да­ють єди­не поняття: батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа); слів із тим самим коренем, але з рі­з­ни­ми закін­ченнями, префіксами і су­фі­к­са­ми: ве­ли­кий-превеликий, давним-давно, з дав­ніх-да­вен, з діда-прадіда, мало-помалу, по­вік-віки, радий-раді­сінький, сила-силенна, ти­хий-ти­хе­се­нь­кий.
Примітка. Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а дру­гий – ору­д­но­го, пишуться окремо: кінець кінцем, од­ним одна, честь честю, чин чином. Так само йзайменники: сама самотою.
3. Поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чо­ти­ри.
Примітка. Поєднання слів зі значенням при­бли­з­но­с­ті або певних числових меж можуть скла­да­ти­ся й з двох числівників, позначених ци­ф­ра­ми. У таких випадках між ними ста­вить­ся тире 3–4 (дні), учні 8–11 класів.
4. Складні вигуки та звуконаслідування: гей-гей, ого-го, бом-бом.
5. Звуки в словах, що вимовляються протяжно: По-о-дай, то во-о-ни наморились уже йта-а-к біля мене. (Тесленко); По-о-лк, стій!
6. Літерні абревіатури з належними до них ци­ф­ра­ми: Ту-154, ЗІЛ-131.
7. Літерні найменування паралельних класів у школах: 7-А, 10-В.
8. Терміни, до складу яких входить літера ал­фа­ві­ту: П-подібний, Т-подібний.
9. Літерні скорочення складних слів, які пи­шуть­ся разом або через дефіс: с.-г. — сіль­­сько­го­с­по­дар­сь­кий; с.-д. — соціал-демократ, соціал-де­мо­к­ра­ти­ч­ний; ст.-сл. — старослов’янський.
Але скорочення, утворені від словосполук, пи­шуть­ся окремо: с. г. — сільське господарство.
10. Іменники, що означають науковий ступінь, спеціальність, професію:
магні­толог-ас­т­ро­ном, член-кореспондент.
11. Іменники, що означають державні посади, вій­сь­ко­ві звання: генерал-губернатор, ге­не­рал-ма­йор.
12. Іменники, у яких перше слово підкреслює основну прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом: блок-система, жар-птиця, крекінг-процес.
13. Іменники, що означають складні одиниці ви­мі­ру: кіловат-година.
14. Складні іменники з першою складовою ча­с­ти­ною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, ун­тер-, штаб- (штабс-): віце-президент, екс-чем­піон, штабс-капітан.
15. Складні прикметники, що співвідносяться із складними іменниками, що пишуться через дефіс: дизель-моторний, соціал-де­мо­к­ра­ти­ч­ний, блок-системний.
16. Складні прикметники, утворені з двох чи біль­ше прикметникових основ, що означають рі­в­но­пра­в­ні поняття (між компонентами мо­ж­на ставити і): аграрно-сировинний, плоско-опук­лий, столярно-механічний.
17. Складні прикметники з першою частиною на -ико (-іко): діалектико-матеріалістичний, по­лі­ти­ко-економічний, ритміко-інтонаційний.
18. Складні прикметники з першою частиною вій­сь­ко­во-, воєнно-: військово-морський, воєнно-стра­те­гі­ч­ний.
Виняток: військовозобов’язаний, вій­­сь­ко­­­во­по­ло­не­ний.
19. Складні прикметники, у яких перша скла­до­ва частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й при­єд­ну­єть­ся до неї за допомогою сполучного зву­ка о або е: м’ясо-вовняний, крохмале-па­то­ко­вий.